СДУГ – це неврологічний розлад, який супроводжується поведінковими проявами у вигляді відсутності уваги, вміння концентруватися та самоконтролю. СДУГ зустрічається у 3–5% дітей шкільного віку. СДУГ починається у віці до 7 років і продовжується упродовж життя. Багато дітей із СДУГ мають супутні розлади: порушення мовлення, поведінкові розлади, депресію тощо.
До ознак СДУГ належить:
- гіперактивність (дитина весь час знаходиться у русі, характерні прояви внутрішнього неспокою, наприклад, стукає ногами, хитається на стільці тощо);
- дефіцит уваги (нездатність утримувати увагу та зосереджуватись на чому-небудь упродовж певного часу);
- імпульсивність (нездатність загальмувати свої внутрішні спонукання. Такі діти часто діють, не подумавши, не вміють підкорятися правилам, чекати. У них часто змінюється настрій).
Загальні рекомендації щодо облаштування просторово-фізичного середовища:
- оптимальний вибір місця за столом – у центрі групи навпроти дошки і недалеко від столу вихователя. Дитині потрібно надати можливість швидкого звертання до вихователя у разі виникнення труднощів. Дитину із СДУГ варто розмістити біля більш уважних дітей, які не мають труднощів у поведінці;
- обмежити до мінімуму зовнішні зорові фактори, що відволікають (наприклад, вікно), у кольоровій гамі мають бути відсутні надто яскраві, насичені кольори;
- використовувати візуальні орієнтири розпорядку роботи в групі або виконання певного завдання;
- кабінети практичних психологів мають бути оснащенні м’якими меблями, ширмами, спокійними іграми, матеріалами для зняття емоційного напруження, гніву, як-от мішечки для криків, ґумові молоточки, магнітофон, аудіозаписи спокійної музики, килимки тощо;
- доцільно створити «куточок добрих справ», де кожна дитина матиме власну коробочку або кишеньку на стенді, куди вона складатиме фішки, отримані від вихователя за вчинки під час освітнього процесу або здійснені вдома.
Загальні рекомендації щодо мовленнєво-комунікативної сфери:
- стимулювати до висловлювання власних міркувань, думок, словесного опису плану виконання завдань;
- застосовувати вправи на розвиток дихання і ритму читання, комунікативні ігри;
- формувати правильну звуковимову.
Загальні рекомендації щодо когнітивної сфери:
- індивідуальна робота над розвитком довільної уваги;
- формувати вміння сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати;
- розвивати охайність, навички самоорганізації;
- формувати здатність планувати і доводити до кінця свої справи, дії;
- розвивати почуття відповідальності за свої вчинки.
Загальні рекомендації щодо емоційної сфери:
- формування вміння контролювати свої емоції і вчинки;
- розвиток навичок ефективної соціальної взаємодії з близькими людьми;
- формування навичок вольової регуляції через заняття з піском, водою, глиною; сортування та нанизування намистин; вправи на невербальне вираження станів та емоцій.
Загальні рекомендації щодо освітньої діяльності:
- поділ завдання на окремі частини, які пропонуються для виконання. Вихователь контролює процес виконання кожної із частин завдання, коригує їх у разі потреби;
- до структури заняття необхідно включати руханки, спеціальні фізкультхвилинки, фізичні вправи;
- дозволити дитині із СДУГ встати і недовго постояти чи походити групою у тій його частині, де на нього не будуть звертати уваги інші діти;
- встановлювати часовий проміжок самостійного виконання якого-небудь завдання відповідно до віку і ступеню прояву синдрому. Самі вимоги та інструкції повинні бути найпростішими і чіткими. Для 6-річної дитини із СДУГ періоди самостійного виконання навчальних завдань можуть тривати 5–10 хвилин і повинні чергуватися з 5-хвилинним відпочинком;
- спрямування енергії дитини в корисне русло: вимити дошку, роздати матеріал, чергування до занять тощо;
- використовувати елементи проблемного навчання, елементи гри і змагань на занятті;
- попереджати і домовлятися з дитиною про ті чи інші дії заздалегідь;
- виявляти терпимість до особливостей поведінки дитини; по можливості ігнорувати негативні вияви поведінки у дітей із СДУГ і заохочувати у них гарну поведінку;
- для того, щоб краще утримати увагу в процесі виконання завдання на занятті, вихователь може підійти ближче до стола дитини, щоб легко доторкнутися до плеча, чи за допомогою жесту вказати на необхідність виконання завдання;
- якщо дитина повільно працює і відволікається, то можна, нічого йому не кажучи, похвалити його сусідів за столом. В іншому разі вихователю варто сказати, що для успішного виконання завдання необхідно зосередитися (підкреслюючи тим самим, яка поведінка є наразі найбільш раціональною), не називаючи за таких умов імені дитини із СДУГ.
Нові коментарі