Орієнтовний порядок аналізування заняттяпід час відкритого перегляду1. Вступне слово завідувача/вихователя – методиста. Завідувач/вихователь-методист коротко характеризує педагога, який проводив заняття (освіта, як довго працює y гpyni, основні професійні досягнення, над якою темою працює поглиблено тощо). Нагадує мету заняття. Надає слово вихователю, заняття якого аналізують. 2. Короткий аналіз вихователем свого заняття... |
Блог архівів
|
1. Яке місце займає проведене заняття у структурі програми, за якою працює вихователь? Як воно пов’язано з попереднім (-ми), на що спирається (актуальні знання, вміння і навички дітей). Як це заняття «працює» на наступні заняття? Проведене заняття є базовим для наступного чи підсумковим? 2. Чи правильно визначено мету заняття? Як узгоджуються між собою цілі щодо розвитку, навчання та виховання дітей? 3... |
Портфоліо педагогічного працівникадошкільного закладуПортфоліо — це індивідуальна папка, у якій фіксують, накопичують і оцінюють дані щодо:
Основні завдання портфоліо:
|
|
Вихідні положення сучасного планування освітньої роботи з дітьми раннього та дошкільного віку: основою планування є та освітня програма, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника; план має будуватися на основі блочно-тематичного підходу із врахуванням всіх дидактичних принципів: взаємозв’язку всіх розділів освітньої роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюван... |
|
Методичні рекомендації : Формування інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку в ДНЗ Проблема інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку в усі часи була актуальною і потребувала відповідних досліджень психологів і педагогів. Найбільш сприятливий період для розвитку інтелекту дитини – це вік від народження до шести-семи років. Це той час, коли дорослим необхідно розвивати пам’ять, мислення, сприймання, увагу, уяву дитини. Доведено, що показниками розумового розвитку дитини є: запитання, судження, особливості сприйняття та виконання завдань, зміст і форми ігор, характер спілкування з дорослими і однолітками. У розумовому процесі виділяють: судження, розуміння, міркування,інтелектуальні почуття... |
«Умови духовного виховання дітей дошкільного віку»
Чим раніше почнеться ця робота, тим ефективнішою вона буде, адже діти набагато ближчі до Бога, ніж дорослі, Чистота і безпосередність малюка засвідчують зверненість дитячої душі до Творця. На наявності у дитини релігійного Інстинкту, Божественного начала і мають грунтуватися її духовне виховання, духовний розвиток.
Умови духовного виховання дітей дошкільного віку:
- зберегти в дитячій душі Бож...
|
Пам’ятка 1. Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні. |
|
Методичні рекомендації щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зручному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення. Крім предметів, виробі... |
|
Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і завершуючи її вступом до школи. Серед інших, пріоритетним напрямом освітньої роботи є патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку... |
Особливості виховання культурно-гігієнічних навичок
у дітей раннього та молодшого дошкільного віку
Уже в ранньому віці дітей потрібно вчити розуміти призначення і основні якості предметів, називати дії, самостійно виконувати вимоги дорослих, звертатися із проханням про допомогу. Слід привчати дітей сідати за стіл тільки з вимитими руками; пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти ложкою не обливаючись; з часом – користуватися серветкою; їсти рідку страву з хлібом; вставати з-за столу, присувати стілець. В процесі життєдіяльності необхідно удосконалювати набуті і формувати нові культурно-гігієнічні навички, заохочуючи при цьому дитину до більшої самостійності...
Читати далі















Нові коментарі