1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ». Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно (дитина схопила ніж, підійшла на прогулянці до відкритого каналізаційного люка), тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.

Коли Ви багато чого дозволяєте робити, дитина менше разів вступає в протест (адже пізнавати світ – це одна з її основних потреб), а отже і більшості істерик можна уникнути.  «Ні» повинно б...

Що робити, коли ваш син полюбляє гратися у ляльки або хоче піти на уроки балету? Або коли дочка навпаки відмовляється грати у ляльки і любить одягатися у “хлопчачий” одяг?
Чи варто тривожитися за їхню сексуальну орієнтацію і коли починати це робити?
Чи означає це, що у дитини гомосексуальні схильності?
Чи можна “перевчити”…

І ще дуже багато запитань виникає часом у батьків з приводу статевих ролей та невластивих статі дитини ігор. Іноді це викликає тривогу про те, чи не є це ознакою гомосексуалізму у дитини...

1. Тільки правда! Не придумуйте казок про лелек і капусту, якщо хочете зберегти довіру у відносинах з дитиною, і якщо не хочете, щоб малюк згодом почав шукати інформацію з інших джерел (вулиця, Інтернет…) Єдино правильна відповідь:«Я тебе народила», або «Ми з татом тебе народили»

2. Відповідайте мовою, зрозумілою дитині (залежно від віку). 3-річному малюку скажіть «Я тебе народила», «Ти жив у животику у мами, а потім з’явився на світ»...

Часто похід до стоматолога для дитини і її батьків стає майже нереальним завданням. Малюк плаче, не хоче відкривати ротик, не дозволяє ні подивитись ні полікувати зуб. І ніякі вмовляння не допомагають. Діти, котрі ще ні разу не були у стоматолога і не знають, хто це такий, його не бояться. Страх з’являється потім, після невдалого візиту, або якщо батьки самі вселили в дитину цей страх...

1. ВИЗНАЙТЕ ПОЧУТТЯ ДИТИНИ («Ти не хочеш стригтися» «Ти боїшся машинки», «Тобі шкода свого волоссячка», «Ти не знаєш що тебе чекає, тому тобі страшно» і т. п.) Пам’ятайте, що малюк має повне право НЕ ХОТІТИ стригтися, боятися, переживати, жаліти своє волосся. Ми, батьки, повторюючи «Не бійся, це не страшно, треба стригтись» просто заперечуємо почуття дитини. Визнавши, прийнявши те, що відчуває дитина ми показуємо, що ми на її стороні, що ми розуміємо малюка і готові підтримати в будь-яку хвилину...

1. Для початку дізнайтесь чи зручний одяг для вашої дитини, чи приємний до тіла, чи правильний розмір.

2. Іноді не варто декларативно оголошувати дитині: «А зараз ми будемо одягатися!» – І насуватися на неї з купою речей. Це може її налякати і все зіпсувати. Навпаки, краще почати одягати малюка непомітно, між справою, коли він, наприклад, поглинений грою або розгляданням картинок в книжці.

3. А іноді варто попередити дитину, що будемо одягатися...

1. Якщо батьків турбує знижений апетит їхньої дитини, то діагностичний пошук слід почати з кабінету педіатра. Він з’ясує особливості режиму харчування, оцінить загальний стан дитини, тонус, активність, відповідність зросту і ваги віком, зможе запідозрити хронічні захворювання, інтоксикації …

2. Якщо дитина не хоче – нехай не їсть. НЕ ТРЕБА запихати. Дитина повинна вчитися сама визначати свої потреби. У кожної людини є інстинкт самозбереження. Прийде час – буде їсти і хліб...