Технології адаптації освітнього середовища

Технології адаптації освітнього середовища спрямовані на пристосування його складових (фізичного середовища, ресурсів, методів, оцінки, матеріалів навчання) відповідно до ООП з метою забезпечення якості навчання і рівних можливостей для всіх дітей.

Важливе значення має адаптація групового приміщення шляхом структурування простору – визначення певних зон для діяльності та їх меж за допомогою візуальних опор, а саме: наклейки, значки, кольорові стрічки, кольорові фігури тощо, щоб зробити освітнє середовище зрозумілим, керованим.

За умови планування простору (групи, іншого приміщення) вихователям рекомендують враховувати його багатофункціональність і, відповідно, передбачати різні зони, а саме:

  • навчальна (організація        навчальних         занять        і        предметно-практичної діяльності);
  • ігрова (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів);
  • «жива природа» (організація спостережень за рослинами, тваринами);
  • релаксаційна (місце відпочинку й усамітнення дитини).

Багато дітей з ООП мають труднощі як в організації процесу навчання, так і у виконанні вимог вихователя. У такому разі можна застосовувати такі педагогічні прийоми:

  1. Розклад з картинками – візуальна підтримка у вигляді предметів, фотографій, картинок або слів, що можна розміщувати або на видному місці у групі, або окремо для кожної дитини. Розклад з картинками формує у дітей розуміння розпорядку дня, допомагає легше адаптуватися до зміни видів навчальної діяльності. Такий розклад містить необхідну для дитини інформацію, а саме: які заняття будуть проводитися та в якій послідовності. Може бути розклад подій на тиждень, розклад одного дня, структура одного заняття. Мета розкладу – активізувати дитину до виконання певної послідовності дій. За допомогою розкладу може бути спеціально опрацьовано кроки у підготовці до нового   дня,   набору   необхідних   матеріалів для заняття, послідовності підготовчих дій.
  2. Дошка пріоритетів «спершу – потім». Для дитини з ООП на період адаптації вивішується таблиця дій на основні схеми виконання певних завдань, які не повинні змінюватися без зміни у візуальній підтримці. Щодня закріплюючи систему проходження певних видів діяльності, розпорядку дня, дитина з ООП стає дисциплінованим і не створює незручностей для одногрупників і педагога. Крім того, дошка пріоритетів допомагає відпрацювати алгоритм виконання певного завдання.
  3. Картки-підказки. Їх використовують, щоб дитина могла самостійно підготуватися до заняття. Для цього у нього на столі прикріплюються певні картки. Наприклад, при підготовці до заняття з розвитку мовлення в дитини є картки з носовою хустинкою, дзеркалом, ручкою і зошитом. Усі ці предмети дитина знаходить у себе, таким чином навчаючись самостійності.
  4. Візуальні підказки для спільної діяльності в групі з однолітками – кольорова підбірка, картинки, шаблони, стікери, схеми, лінійка, закладки, лупа – усі ці предмети, прикріплені в потрібні фрагменти книги, посібники, допомагають дитині з ООП орієнтуватися в освітньому процесі.

Адаптація на рівні матеріалів і ресурсів передбачають:

  • використання матеріалів різного рівня складності;
  • використання друкованих та інших матеріалів, наприклад: фільмів, відео- і аудіозаписів, сценок-замальовок;
  • використання ресурсів, створених вихователем;
  • використання альтернативних навчальних матеріалів, наприклад: малювання картинок, збільшені чи зменшені матеріали, комп’ютер, матеріали для маніпулювання, прозорі накладки;
  • використання адаптаційних пристроїв, наприклад: адаптовані ножиці, олівці збільшеного розміру, маркери, ручки з можливістю стирання написаного;
  • підготовка карток з «віконечками», щоб демонструвати тільки одну картинку або декілька картинок;
  • відведення більшого простору на аркуші для малювання; зменшення обсягу інформації на одне заняття;
  • забезпечення спеціального столу з можливістю відокремлення від інших, аби зменшити вплив чинників, які відволікають;
  • впровадження системи допомоги за принципом «рівний–рівному», коли однолітки допомагають товаришеві;

Адаптація на рівні методів навчання

  • залучення однолітків для надання допомоги;
  • надання інформації і завдань на роздаткових матеріалах;
  • надання (у разі потреби) матеріалу, який дитина може опрацювати, в меншому обсязі; зменшення кількості / скорочення завдань;
  • використання сигнальних жестів;
  • повторення завдань, пояснень і надання їх у різній формі: усній, письмовій або в аудіозаписі;
  • прохання до дитини повторити пояснення/завдання;
  • розташування неподалік від дитини;
  • використання картинок і конкретних матеріалів;

Адаптації на рівні оцінки

  • надання дитині можливості виконати завдання в довільному форматі (за власним вибором).
  • дати додатковий час;
  • дозволити відповідати на меншу кількість запитань;

Способи адаптації освітнього середовища значною мірою залежать   від категорії ООП. Полегшенню адаптації дитини до освітнього середовища сприятиме чітке дотримання педагогічними   працівниками   основних   рекомендацій   та стратегій підтримки

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.